Бренд-аудит: прибираємо — і збираємо докази
Це більше, ніж прибирання. Це — дослідження, яке показує, хто насправді забруднює наш простір.
Історія акції
Кампанія бренд-аудитів започаткована міжнародним рухом Break Free From Plastic у 2018 році. Її мета — притягнути до відповідальності не споживача, а виробника: компанії, які щодня випускають мільйони одиниць одноразового пластику, який неможливо чи нерентабельно переробляти. З того часу по всьому світу проведено понад 1000 аудитів.
Бренд-аудит починається з прибирання
Але головна мета — не просто навести чистоту, а зібрати дані: які відходи утворюються, у якій кількості, хто їх виробляє, і які компанії стоять за брендами.
Це дає змогу не лише сортувати сміття, а й виявити структуру (морфологію) відходів:
– скільки з них переробляється, а скільки — ні;
– які фракції переважають;
– чого найбільше й від кого саме.
Зібрані дані лягають в основу аналітичного звіту, що дозволяє:
📌 формувати місцеву політику управління відходами на основі реальних даних,
📌 звертати увагу муніципалітету на прогалини в інфраструктурі,
📌 називати бренди, що найбільше забруднюють, і ставити їм запитання.
Бренд ≠ компанія
Наприклад:→ Sprite, Fanta, Bonaqua, Coca-Cola — це різні бренди, але всі вони належать одній компанії: Coca-Cola Company.
→ Те саме з Lays, Pepsi, Sandora, 7Up — всі ці бренди контролює PepsiCo.❗️У звітах ми окремо фіксуємо і бренди, і компанії, щоб аналіз був точнішим.
Чому це важливо?
У магазинах ми часто бачимо лише передню етикетку. Яскрава реклама створює ілюзію вибору, хоча насправді переважну більшість товарів на полицях виробляє кілька глобальних компаній.
Вони:
– створюють десятки брендів під різних споживачів (дешевше, «здоровіше», «дитяче» тощо),
– використовують одноразову упаковку, яка не переробляється або не приймається на сортуванні,
– просувають культуру споживання «взяти — використати — викинути»,
– переносять відповідальність за відходи на споживача, замість змінити власну систему пакування.
Проблема в тому, що ми часто не знаємо, що саме ми купуємо — і хто за цим стоїть.
Бренд-аудити допомагають зробити це видимим.
Тому кожна акція — це не лише прибирання, а й пошук справедливості в ланцюгу виробництва → споживання → відходів. Бо відповідальність має починатися не з урни, а з дизайну продукту.
Як це було в Луцьку
Zero Waste Lutsk проводила бренд-аудити у 2020 та 2021 роках.
2020: берег річки Стир
📍 Локація: під мостом на вул. Шевченка
👥 Учасники: 12 людей
🧹 Ми очистили берег і розклали всі знайдені відходи по фракціях і брендах.
Що з’ясували:
– У лідерах забруднення — компанія Coca-Cola
– Через специфіку локації (відпочинкове місце) багато упаковок від алкоголю
– Виявлено багато продукції мережі «Наш край»
2021: подвір’я житлового комплексу
📍 Локація: сміттєві контейнери ОСББ на вул. Липинського, 9 (понад 250 квартир)
👥 Учасників менше — 7
📊 Проаналізували вміст одного контейнера на 1000 л (утворено відходів за 24 години):
– 43,5 кг органіки
– 17,2 кг небезпечні відходи (зокрема медичні)
– 19,5 кг — не переробляється
– 11,2 кг — можна переробити
Що ми зʼясували
→ Нам бракує даних про морфологію відходів — і без них неможливо якісно планувати місцеві політики управління відходами.
→ Необхідно знати, що і в якій кількості продукується — тільки тоді можна знайти рішення.
Паралельно з Луцьком бренд-аудити проходили ще у 6 містах України.
На основі зібраних даних ГС «Український Альянс Нуль Відходів» сформувала загальний звіт: