Сталий менструальний період: як це працює і чому це важливо

Громадська організація «Нуль відходів Луцьк» працює з темою багаторазових рішень не лише тому, що це ефективний спосіб зменшення відходів. Для нас це також особиста історія — в команді організації працює 5 жінок, які щомісяця стикаються з питанням вибору менструальних засобів.

Саме тому тему сталого менструального періоду ми винесли в окремий фокус у межах проєкту «Menstrual Periods 2», який реалізувався з липня по грудень у Луцькій міській територіальній громаді та навколишніх громадах за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду.

За півроку нам вдалося залучити понад 500 жінок через опитування (підсумки — за посиланням), онлайн- та офлайн-воркшопи, а також інформаційні сесії. І що важливо — ми побачили реальний запит на чесну, зрозумілу й науково підтверджену інформацію.

Чотири виміри сталої менструації

Говорити про сталу менструацію можна з різних позицій, але у своїй роботі ми виділили чотири ключові складові:

• економічну
• соціальну
• медичну
• екологічну.

Коротко поділимося основними висновками.

Економічна вигода

Середньостатистична менструююча людина витрачає на менструальні засоби протягом життя десятки тисяч гривень. За різними оцінками — від 80 000 грн і більше, залежно від країни, брендів, доступу до альтернатив та курсу валют. І це без урахування знеболювальних, додаткової білизни, чистячих засобів тощо.

Якщо порахувати простіше:

• приблизно 120 грн за одну менструацію на одноразові прокладки
• 120 × 12 місяців = 1440 грн на рік
• 14 400 грн за 10 років

Для порівняння:

• менструальна чаша, яка може служити до 10 років, коштує близько 1000 грн
• різниця — у понад 10–15 разів.

А результат — ще й без відходів, без запахів і з комфортом. Якщо чаша для вас не варіант, на допомогу приходять багаторазові прокладки (і тут повіяло бабусиними порадами).

Одна коштує 150–300 грн, служить 2–5 років, а на один цикл потрібно 6–8 штук. Це одноразова інвестиція 1200–2400 грн, яка окупається вже за перші роки використання.

Так, звички змінюються не за один день. Але ми радимо хоча б порахувати власні витрати — цифри часто говорять самі за себе.

Соціальний контекст
В українському суспільстві тема менструації досі залишається частково табуйованою. Евфемізми на кшталт «ці дні», «гості приїхали» чи «піся носика розбила» — лише симптом того, що про природні процеси тіла говорили мало й не завжди коректно.

На щастя, ситуація поступово змінюється. Завдяки медіа, освітнім ініціативам і міжнародним кампаніям зʼявляється більше доступної інформації. Ми закликаємо:

• звертатися до перевірених джерел;
• підписувати міжнародні ініціативи та маніфести (до прикладу Support the Bloody Manifesto);
• долучатися до кампаній, таких як Environmental Menstrual Week, ініційованої Women’s Environmental Network.

Говорити про менструацію відкрито — це не про комфорт, а про право на інформацію, здоров’я і гідність.

Окрім табуйованості, менструація має ще один важливий соціальний вимір — менструальну нерівність. За даними Zero Waste Europe та WECF, одноразові менструальні засоби створюють фінансовий бар’єр для частини жінок і дівчат, особливо в умовах економічної нестабільності, війни або гуманітарних криз.
У таких ситуаціях доступ до засобів гігієни безпосередньо впливає на можливість навчатися, працювати та брати участь у суспільному житті.

Європейські дослідження також вказують, що відсутність якісної інформації про альтернативи (менструальні чаші, багаторазові прокладки) часто є не меншою проблемою, ніж їхня ціна. Саме тому освітні проєкти, подібні до Period Power та Environmental Menstrual Week, фокусуються не лише на продуктах, а й на зміні суспільного наративу — від сорому до обізнаності й вибору.

Стала менструація в соціальному вимірі — це про доступ, гідність і право знати, а не лише про екологію.

Медичний вплив
Розуміючи загальні ризики, пов’язані з використанням пластику та хімічних домішок, і не маючи вузької медичної експертизи в команді, ми звернулися до гінекологині з багаторічним стажем — Романішиної Олени Володимирівни.

У рамках проєкту вона простими словами пояснила (відео — с. 42):

• переваги багаторазових засобів;
• можливі ризики, пов’язані з одноразовими виробами.

Серед найбільш поширених проблем:

• подразнення, свербіж, контактні алергії;
• ризик TSS (toxic shock syndrome) при тривалому використанні тампонів.

​​Окрім подразнень і ризику TSS, сучасні наукові дослідження дедалі частіше звертають увагу на склад одноразових менструальних засобів.
Рецензовані публікації вказують на наявність у тампонах і прокладках важких металів (зокрема свинцю, кадмію, миш’яку), а також слідів ендокринно-активних речовин, які можуть впливати на гормональну систему.

Дослідження, опубліковані у International Journal of Gynecology & Obstetrics та Environmental Research, показують, що слизові оболонки мають вищу здатність до поглинання речовин, ніж шкіра. Це означає, що навіть низькі концентрації токсичних сполук при регулярному контакті можуть мати накопичувальний ефект.

Крім того, наукові дослідження свідчать, що одноразові менструальні засоби можуть містити діоксини, фталати, PFAS (так звані «вічні хімікати»), важкі метали та залишки пестицидів. Частина з цих речовин має здатність накопичуватися в організмі та впливати на гормональну систему.

Водночас багаторазові засоби (за умови правильного використання та гігієни) демонструють нижчий рівень хімічного навантаження і не асоціюються з підвищеним ризиком інфекцій, що підтверджують системні огляди останніх років.

Медичний вимір сталої менструації — це питання довготривалого контакту організму з матеріалами, а не разового використання.

Екологічна шкода
Пластик і хімія це погано, але дозвольте вас налякати кількома екологічними фактами, після яких ваше життя буде інакшим:

• за життя одна менструююча людина використовує 10–15 тисяч одноразових виробів
• одна прокладка розкладається 500–800 років
• засоби менструальної гігієни — серед найпоширеніших відходів у прибережних зонах Європи, поруч із вологими серветками
• європейські дослідження показують, що менструальні засоби входять до ТОП-10 джерел одноразового пластику в побутових відходах

Окрім кількості відходів і тривалості розкладання, екологічний вплив менструальних засобів полягає ще й у повному життєвому циклі продукту. За оцінками Zero Waste Europe, одноразові прокладки та тампони складаються в середньому на 60–90 % з пластику, включно з упаковкою, аплікаторами та захисними шарами.

Під час розкладання такі вироби не «зникають», а фрагментуються на мікропластик, який потрапляє у ґрунти, водойми та харчові ланцюги. Вологі серветки й менструальні вироби стабільно входять до переліку найпоширеніших пластикових відходів на узбережжях Європи, що підтверджують регулярні моніторинги ЄС.

Важливо й те, що навіть так звані «біорозкладні» або «еко» прокладки не розкладаються в умовах полігонів, оскільки для цього потрібні промислові умови компостування, яких у більшості країн просто немає.

З екологічної точки зору багаторазові засоби — це єдиний варіант реального зменшення відходів, а не їх «переіменування».

Сталий менструальний період — це не про ідеальність і не про тиск. Стала менструація — це перетин соціальної справедливості, доказової медицини та реального зменшення екологічного навантаження. І кожен крок у цьому напрямку має значення.